Чу́йни́й сон — неглибокий, сторожкий сон.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чуйний — прикметник … Орфографічний словник української мови
людяний — 1) (уважний, чуйний до інших людей), гуманний, щирий, чуйний, добросердечний, людський, люд(ин)олюбний Пор. доброзичливий 2) див. щирий … Словник синонімів української мови
добросердий — а, е. Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей. || Який виражає добре, лагідне, чуйне ставлення до людей … Український тлумачний словник
задушевний — а, е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю. || Приязний, чуйний, добрий (про людину). Задушевний хлопець. || Особистий, інтимний … Український тлумачний словник
сердечний — а, е. 1) Прикм. до серце 1). || Пов язаний з хворобами серця; серцевий. || Признач. для лікування серця; серцевий. 2) Стос. до серця (у 2 знач.), пов язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. •• Серде/чна ра/на перен. душевний біль,… … Український тлумачний словник
сердобольний — а, е, розм. Який вболіває за когось, співчуває чужому горю, нещастю; жалісливий, чуйний … Український тлумачний словник
співчутливий — а, е. 1) Який зі співчуттям ставиться до інших; чуйний. 2) Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення. || Сповнений співчуття, чуйності … Український тлумачний словник
чуйненький — а, е. Пестл. до чуйний 1), 2) … Український тлумачний словник
чуйно — Присл. до чуйний. || Те саме, що пильно … Український тлумачний словник
чулий — а, е. 1) рідко. Здатний швидко й легко сприймати що небудь за допомогою органів чуття; чутливий. 2) Який легко проймається якими небудь враженнями, переживаннями, дуже вразливий. || Сповнений жалю, туги і т. ін. (про музику, поезію тощо). 3)… … Український тлумачний словник
